Жовтнева податкова трансформація
Директор аналітичного центру "Діалог" надав свої коментарі для сайту "Телеграф", роз'яснюючи причини, чому підприємці виступають проти нових податкових ініціатив, запропонованих урядом.
Після того, як Верховна Рада в середу прийняла закон, що підвищує податки і отримав назву "історичний", тепер слово за президентом Зеленським. Йому належить до 23 жовтня вирішити, як поставити кому в класичній дилемі: "підвищення податків – залишити не можна скасувати".
З чим ніхто не буде сперечатися, так це із тим, що грошей на фінансування армії у вітчизняному бюджеті не вистачає -- за розрахунками уряду, тільки до кінця цього року нашим Силам оборони потрібно 500 млрд грн. Й також з тим, що "ці гроші потрібно десь відшукати" за рахунок внутрішніх джерел - бо по на потреби наших збройних сил міжнародні партнери кошти не надають. Україна фінансує їх із внутрішніх ресурсів, включно із податками та запозиченнями на внутрішньому ринку (ОВДП).
Тепер ми спостерігаємо значні зміни в підходах до пошуку необхідних фінансових ресурсів. У середу Верховна Рада ухвалила ініційований урядом план щодо суттєвого збільшення податкових ставок, зокрема, для малих підприємств і доходів фізичних осіб. Цей законопроєкт було представлено головою фінансового комітету Данилом Гетманцевим, депутатом від пропрезидентської фракції "Слуга народу".
До законопроєкту, поданого комітетом, було внесено понад 1300 поправок. Проте більшість із них не знайшли відображення в остаточному варіанті документа. Це стосується, зокрема, ініціатив щодо підвищення податків на гральний бізнес, оподаткування розкішних товарів, а також пропозицій створити спеціальний фонд для акумуляції додаткових коштів, які мали б бути спрямовані виключно на потреби армії, а не на чергові "великі будівництва" доріг.
Основні нововведення полягають у збільшенні військового збору для тих, хто вже сплачував його раніше, а також у введенні цього збору для осіб, які користуються спрощеною системою оподаткування.
Зокрема, закон передбачає:
Член фінансового комітету Ярослав Железняк повідомив, що через непорозуміння з однією з поправок, військовий збір для всіх, окрім спрощених ФОП, підвищиться з моменту вступу закону в силу, а не з 1 жовтня. Таким чином, це відбудеться "заднім числом", як це було передбачено в проєкті закону до другого читання.
"Однак, питання про те, як його обчислювати починаючи з середини місяця, залишається невизначеним," -- зазначив депутат.
З 1 жовтня військовий збір для фізичних осіб-підприємців все одно підвищиться.
Починаючи з 1 січня 2025 року, 5% військового збору буде також стягуватися з інших видів доходів громадян, окрім заробітної плати.
Ці зміни діятимуть до кінця того року, в якому завершиться воєнний стан.
"Прикметно, що закон передбачає перехід із щоквартальної на щомісячну звітність підприємств та компаній щодо виплат фізичним особам, а також ПДФО, військового збору та ЄСВ. Це сприймають як ознаку того, що уряд таки готується запровадити економічне бронювання на основі рівня зарплат. Ця зміна набуде чинності з 1 січня 2025 року", -- зазначає Українська служба Бі-Бі-Сі.
Згідно з урядовими прогнозами, ці зміни в оподаткуванні повинні забезпечити додаткові 58 млрд грн до бюджету вже цього року, а в наступному - 137 млрд грн. Проте це значно менше від необхідних 500 млрд грн, що потрібно лише до завершення поточного року.
Бізнес спільнота та аналітики висловили серйозну критику щодо нових податкових змін, запропонованих урядом. Проблема полягає не лише в тому, що ці зміни не зможуть компенсувати дефіцит фінансування для оборонних потреб. Замість того, щоб підтримати підприємства, які продовжують працювати під час війни, ці нововведення лише ускладнять умови для тих, хто веде прозору діяльність, стверджують підприємці.
Після першого ознайомлення з законопроєктом співзасновник Monobank Олег Гороховський висловив думку, що "якщо бізнес зазнає поразки, виграти не може ніхто".
Цей коментар переважно стосується підвищення військового збору, що веде до зростання податкового навантаження на зарплати.
За експрес-опитуванням Європейської бізнес асоціації (ЕВА), понад половина -- 55% компаній -- не зможуть компенсувати підвищення військового збору працівникам.
"Таким чином, це спричинить зменшення реальних доходів населення," -- зазначають в ЕВА.
При цьому опитування проводили серед членів асоціації, тобто переважно великих міжнародних компаній.
Експерти ЕВА зазначають, що будь-яке нове оподаткування підприємств, включно з збільшенням військового збору, здатне порушити баланс конкурентних умов. Це може призвести до того, що вести бізнес легально стане економічно недоцільним.
Тому перш ніж підвищувати податки, уряду варто було звернути увагу на невикористаний фіскальний потенціал тіньового сектору економіки: "Будь-якому підвищенню податків для сумлінного бізнесу має передувати результативна боротьба з тінню та оподаткування тієї частини бізнесу, який не платить податки взагалі або використовує схеми для оптимізації".
В ЕВА звернули увагу на розрахунки Інституту соціально-економічної трансформації, за якими український бюджет недоотримує близько 400 млрд грн від тіньового сектору.
Дійсно, ця сума майже відповідає обсягу додаткових коштів на оборонні потреби, яких наразі не вистачає в держбюджеті.
Низка зауважень бізнесу до податкових змін перетинаються із зауваженнями юристів. Зокрема, Головне юридичне управління Верховної Ради, проаналізувавши законопроєкт, дійшло висновку, що деякі норми в цьому проєкті закону, не відповідають Конституції, не узгоджуються із законами України та не враховують правову позицію Конституційного Суду України.
Юридичні фахівці Ради акцентують увагу не тільки на тому, що деякі платники податків здійснюють авансові платежі, що суперечить принципам рівності та недискримінації, а й на тому, що пропонується обчислювати ці платежі в євро, незважаючи на те, що єдиною валютою в Україні є гривня. Мова йде про законодавчі норми, згідно з якими автозаправні станції зобов'язані сплачувати авансовий податок на прибуток - у розмірах 30, 45 або 60 тисяч гривень, в залежності від типу АЗС, за кожне місце продажу пального. Крім того, ставки авансових податкових внесків для валютних обмінників будуть прив’язані до курсу євро. Так, внесок становитиме 700 євро за кожен обмінник у Києві, 600 євро – у містах з населенням понад 50 тисяч, та 200 євро для менших населених пунктів.
Окрім цього, деякі положення не відповідають конституційним вимогам стосовно передбачуваності законодавства.
"Передбачуваність вимагає, щоб закон був оголошений заздалегідь, до його застосування, і щоб його наслідки були зрозумілі. Він повинен бути сформульований з достатньою ясністю, щоб особа могла орієнтувати свою поведінку відповідно до нього", - підкреслили в Головному юридичному управлінні Ради.
Отже, загальний кумулятивний вплив усіх суттєвих недоліків прийнятого законодавства веде до необхідності повторного голосування в парламенті — через неясність та суперечливість його формулювань. Якщо президент вирішить підписати цей документ в існуючій редакції, це, безумовно, призведе до серйозних труднощів у впровадженні норм цього "історичного та революційного" закону на практиці.
