Підвищення податкових ставок: скільки українцям доведеться викласти з кишені?
Верховна Рада терміново розглядала законопроєкт про збільшення податків у другому читанні, прагнучи впровадити зміни з 1 жовтня 2024 року та зберегти послідовність у податковій звітності, щоб уникнути плутанини у документах. Однак депутати не встигли узгодити всі 1300 правок, які були подані після першого читання, і не змогли раніше домовитися про порядок голосування. В результаті, їм довелося 10 жовтня голосувати за значне підвищення податків для українців, запроваджуючи нововведення "заднім числом". За це рішення висловилися 247 народних депутатів.
Депутати відхилили ініціативи бізнесу щодо збільшення податків на азартні ігри та розкішні товари, натомість ухвалили рішення про підвищення військового збору для тих, хто вже сплачує цей податок, а також для осіб, що здійснюють діяльність за спрощеною системою оподаткування.
Отже, з 1 жовтня ставка військового збору на доходи всіх фізичних осіб зросте з 1,5% до 5%. Це означає, що оподаткування доходів громадян відбуватиметься із заднім числом. Починаючи з 1 січня 2025 року, військовий збір також буде підвищений на інші види доходів. Для фізичних осіб-підприємців (ФОП) 1, 2 та 4 груп розмір військового збору становитиме 10% від мінімальної заробітної плати, встановленої на перше число звітного місяця (на даний момент це 800 грн на місяць), тоді як ФОПи 3 групи сплачуватимуть 1% від своїх доходів у вигляді військового збору. Під час обговорення було зазначено, що підвищення військового збору не поширюється на заробітні плати військовослужбовців. Дія цього оподаткування триватиме до 31 грудня року, коли буде завершено воєнний стан.
"Це ганебний закон. Там не враховані наші пропозиції щодо підняття податків на гральний бізнес, там залишається кешбек, там немає податків на алкоголь і тютюн. Зате - збільшення навантаження на ФОП , малий бізнес і простих українців. Цю ганьбу підтримали 247 депутатів. Слуги і ОПЗЖ", - написала у Телеграм народна депутатка, співголова фракції "Європейська солідарність" Ірина Геращенко, назвавши нововведення "драконівськими". За словами депутатки, її політична сила пропонувала створити спецфонд для ЗСУ, аби кошти з підвищення податків йшли саме на забезпечення Сил оборони, втім цю норму не підтримала пропрезидентська фракція. "Військовий збір йтиме в загальний котел - на дороги, марафон (телемарафон. - Ред.), крадівництво!", - заявила Геращенко.
У разі підписання законопроєкту президентом, крім військового збору, очікується підвищення й інших податків. Зокрема, для банків буде відновлено підвищену ставку податку на прибуток у розмірі 50% на 2024 рік. Оскільки фінансові установи вже виконали свої податкові зобов'язання за старими ставками, новий податок запроваджуватиметься зворотною силою. Починаючи з 1 січня 2025 року, для небанківських фінансових організацій (за винятком страхових компаній) ставка податку на прибуток зросте з 18% до 25%.
Для автозаправних станцій введуть щомісячні авансові платежі з податку на прибуток у розмірі від 30 до 60 тисяч гривень за кожну станцію, в залежності від її категорії. При цьому переплата не буде враховуватися при розрахунку податкових зобов'язань у наступних періодах.
Для обмінних пунктів буде введений авансовий внесок у вигляді податку на прибуток: 700 євро для кожного пункту обміну в Києві, 600 євро в містах з населенням понад 50 тисяч, а також 200 євро для менших населених пунктів. Крім того, зросте мінімальний податок на землю — він становитиме 700 гривень, а за гектар — 1400 гривень.
Ухвалений Верховною Радою закон про підвищення податків до кінця року збільшить надходження до державного бюджету на 30 мільярдів гривень, стверджує голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, депутат з фракції "Слуги народу" Данило Гетманцев. За його словами, у 2025 році надходження у державний бюджет від впровадження ініціативи становитимуть 135 мільярдів гривень.
"Необхідно було підвищити податки, оскільки фінансування на 2024 рік недостатнє, і закрити дефіцит лише за рахунок запозичень не вдасться. Проте, обрана модель підвищення податків є неефективною. Найбільший тягар через збільшення військового збору лягає на плечі звичайних громадян, що призведе до зменшення їхніх доходів. Це, в свою чергу, ускладнить можливість купівлі товарів та послуг для забезпечення себе та своїх сімей", - зазначив в інтерв'ю DW економічний, фінансовий та податковий експерт Мережі захисту національних інтересів "ANTS" Ілля Несходовський.
За результатами експрес-опитування, проведеного Європейською бізнес асоціацією (ЕВА), більше ніж половина підприємств — 55% — не мають можливості компенсувати працівникам підвищення військового збору. "Це, в свою чергу, призведе до зменшення фактичного доходу населення", — зазначають представники ЕВА. Дослідження проводилося серед членів асоціації, які в основному представляють великі міжнародні компанії.
На думку Несходовського, підвищення податків є безпрецедентним явищем, адже в історії незалежної України не було настільки різкого зростання податкового тягаря для громадян. Проте експерт також зазначає, що ухвалений законопроєкт є антиконституційним, оскільки передбачає підвищення податків "заднім числом". "Конституція забороняє прийняття законів із зворотною силою, якщо вони не покращують становище громадян. Але підвищення податків у такий спосіб явно не веде до покращення умов для людей. Це рішення порушує основний закон", - підкреслює він.
Це підтверджує і висновок головного юридичного управління Верховної Ради, що був підготовлений юристами парламенту до другого читання. У ньому йдеться, що запропоноване запровадження сплати авансових внесків з податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), податку на прибуток підприємств та військового збору без врахування переплат з цих податків у попередні періоди та можливості повернути ці переплати як надміру сплачені, не відповідає принципу рівності та недискримінації платників податків. А вказана у законопроєкті пропозиція щодо встановлення розмірів авансового внеску з податку на прибуток для обмінних пунктів у євро нівелює конституційне значення гривні як грошової одиниці України.
Ще низка положень законопроєкту порушує принцип юридичної визначеності та передбачуваності закону, вказують експерти. Також юристи парламенту розкритикували ретроспективне запровадження деяких змін до податкового законодавства, зокрема підвищення ставки військового збору з 1,5% до 5%, оскільки закони не мають зворотної дії у часі. "Окремі положення не відповідають конституції, не узгоджуються із законами України та не враховують правову позицію Конституційного суду України", - йдеться у висновку юристів.
Народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Железняк висловив думку, що законопроєкт необхідно буде знову голосувати, оскільки одна з поправок, що складала майже половину документа і займала 10 сторінок, була відхилена. "У тексті виникло безліч юридичних проблем", - зазначив депутат у своєму Телеграм-каналі.
Одночасно голова комітету з питань податкової політики Данило Гетманцев зазначив, що немає необхідності вносити корективи до податкового законопроекту або виправляти будь-які неузгодженості. "Законопроект є завершеним, і жодних суперечностей не існує. Єдине, що вдалося досягти агресивним критиканам, так це покарати ФОПів та е-резидентів," - повідомив Гетманцев у своєму Телеграм-каналі.
Він зазначив, що "заблокована" поправка містила кілька вигідних для платників податків ініціатив, які мали на меті зменшити негативні наслідки підвищення військового збору. Зокрема, йшлося про пільги для фізичних осіб-підприємців, які не зобов'язані сплачувати військовий збір під час лікарняного або відпустки, а також про звільнення від збору для ФОП, зареєстрованих на тимчасово окупованих територіях чи в зоні бойових дій. Крім того, пропонувалося скасування обов'язку сплати військового збору для тих, хто припинив свою підприємницьку діяльність у період з 1 жовтня до моменту набуття чинності новим законом.
"Всі ці позитивні для платника податків пропозиції, які були напрацьовані комітетом до другого читання, не були підтримані під традиційні танці опозиції", - підсумував Гетманцев. Він повідомив, що один з депутатів вніс зустрічну постанову на розгляд, аби заблокувати проголосований законопроєкт, втім сподівається, що законопроєкт буде розблокований за кілька днів та його передадуть на підпис президенту.
