"Українці опинилися в складному фінансовому становищі та зменшили обсяги своїх пожертв. Яким чином російська пропаганда прагне підірвати підтримку Збройних Сил України?"
У 2024 році Україна займає сьоме місце у світовому рейтингу благодійності Charities Aid Foundation (CAF), входячи до першої десятки. Хоча країна втратила п’ять позицій у порівнянні з 2023 роком, вона все ще залишається серед п’яти держав з найбільшим зростанням благодійності за останні десять років. У лютому цього року Олег Гороховський, засновник Monobank, оприлюднив дані, згідно з якими з моменту початку повномасштабного вторгнення на рахунки благодійних зборів надійшло 1 мільярд євро. Відповідно до інформації, наданої банком, загальна сума пожертв у 2023 році зросла порівняно з 2022 роком: середній донат становив 349 гривень, тоді як у 2022 році – лише 258 гривень, що дозволило зібрати 24,7 мільярда гривень у порівнянні з 8,5 мільярда. Зростання внесків через цей банк перевищило 30%. Важливо зазначити, що дані за 2023 рік охоплюють увесь календарний рік, тоді як показники за 2022 рік враховують лише період з березня. Інформація про 2024 рік поки що не доступна.
Також існує інформація про найбільші благодійні організації України. Наприклад, на жовтень 2024 року фонд "Повернись живим" зібрав приблизно 3 мільярди гривень, тоді як у повному 2023 році сума склала 4,5 мільярда, а в 2022 році — 5,7 мільярда. Щодо фонду Сергія Притули, то в 2023 році там було зібрано 2,1 мільярда гривень, а у перший рік великої війни — понад 4 мільярди.
Донатять також не тільки українці. Наприклад, найбільше пожертв у 2023 році зібрала англомовна платформа United24 -- понад 7,9 млрд грн, або 63% від загального обсягу внесків за минулий рік серед двох найбільших українських фондів. Інформації за 2024 рік також поки немає.
Як видно, наявна інформація є неповною, оскільки задіяні різні збори, до яких долучені численні фінансові установи, організації та підприємства. Отже, зробити обґрунтовані висновки лише на основі даних двох фондів та одного банку є складним завданням.
Незважаючи на це, кремлівські пропагандисти всіляко намагаються підірвати репутацію української ініціативності, стверджуючи, що українці "втомилися" або їм "набридло" робити пожертви. Деякі з них іронізують над волонтерськими зборами, в той час як інші звинувачують організаторів у корупційних схемах та відмиванні коштів. Таким чином, їхня мета — посіяти сумніви серед українців щодо власних зусиль. У нашій статті ми розглянемо, як українці продовжують жертвувати та чи дійсно є ознаки зменшення цих показників, а також чому росіяни маніпулюють темою фінансів.
Існує безліч причин, чому люди займаються благодійністю. Дослідження показують, що спільні виклики здатні згуртувати соціальні групи, а також існує явище "заразної благодійності". Люди прагнуть відчувати свою причетність до добрих справ. Не дивно, що рівень благодійності в Україні помітно зріс у контексті великої війни. За даними опитування Соціологічної групи "Рейтинг" у 2023 році, 63% українців мають близьких або родичів, які брали участь у бойових діях з 24 лютого 2022 року (опитування охопило 1000 респондентів). Це свідчить про те, що війна безпосередньо торкається більшості людей, і зрозуміло, що вони активно долучаються до допомоги.
Очільники провідних благодійних організацій України підкреслюють, що процес збору донатів має емоційний характер, з численними підйомами і спадками. Сергій Притула, зокрема, висловився з цього приводу восени 2023 року, зазначивши, що ситуація виглядає "вкрай тривожно". Проте вже в грудні того ж року він повідомив, що "сталося справжнє диво" і з donations все налагодилося.
І в принципі, це нормальне явище для благодійництва. Найчастіше внески надходять після масованих обстрілів, перемог на фронті чи інших гучних подій. Погляньмо на інфографіку приватних донатів від "Монобанку" за 2023 рік:
Сплески фінансових надходжень відбуваються під час певних подій, пов'язаних з російсько-українським конфліктом, наприклад, під час блекаутів або прориву Каховської дамби. Ця інфографіка ілюструє ситуацію в одному з українських банків серед багатьох інших. Заступник директора благодійного фонду "Повернись живим", Олег Карпенко, підтримує цю точку зору. Він зазначає, що зростання активності в грошовій підтримці зазвичай спостерігається на фоні масових атак Росії на українські міста, а також після "незначних перемог" України, таких як успішні удари по ворогові або знищення його командних пунктів, авіації та кораблів.
Як приклад можна навести руйнування російськими ракетами столичної дитячої лікарні "Охматдит" 8 липня 2024 року: станом тільки на серпень зібрали 1 мільярд гривень, про що повідомляв міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко.
Тоді ж росіяни дискредитували збори українців на "Охматдит". Писали, нібито "Монобанк" розпочав збір на лікарню раніше за російську ракетну атаку на дитячу лікарню. У анонімних телеграм-каналах вказували різні дати початку збору: дехто писав про 5 липня, інші -- про 7 липня. Насправді Monobank спільно з започаткованою українським президентом ініціативою United24 відкрили банку для збору на 100 мільйонів для дитячої лікарні 8 липня. До зборів долучилися різні бізнеси, уряди -- й повідомляли про це саме 8 липня. До цього списку входять й інші українські банки, наприклад, ПУМБ, Otpbank чи "Приватбанк" тощо.
Фейкові джерела не лише намагалися довести, що атака на лікарню була нібито сфабрикована, але й прагнули переконати громадськість, що банківські установи разом із українським урядом нібито "змовилися" для того, щоб витягувати гроші з населення України. Оскільки, якщо удар був "інсценований", то фінансові ресурси, безумовно, "не дійдуть" до своїх отримувачів.
У даному випадку пропагандисти використовують традиційний прийом — знецінення. Вони свідомо зменшують значущість, ефективність або успішність окремих подій, рішень чи процесів.
Як пропаганда дискредитує збори
Ще з 2022 року експерти Центру досліджень "Детектор медіа" зафіксували низку фальшивих благодійних веб-сайтів, які збирали гроші "на підтримку" українських військових. Зокрема, було виявлено підроблений сайт фонду "Повернись живим". Зловмисники скопіювали дизайн оригінального ресурсу, використали достовірну інформацію про те, що фонд "Повернись живим" зібрав понад 100 мільйонів доларів для української армії, переклали її та приписали до "російських волонтерів". У фальшивій версії всі зібрані кошти нібито йшли до окупаційних сил. Це є типовою тактикою російської пропаганди, яка намагається відобразити дії українців у спотвореному вигляді.
Нещодавно російський благодійний фонд "Потрібна допомога", який потрапив до переліку "іноагентів" у Росії, спільно з агентством онлайн-досліджень Tiburon Research провели власне соціологічне опитування, присвячене тематиці благодійності та пожертв. За результатами цього дослідження, приблизно половина опитаних (43% у 2023 році) не можуть чітко визначити, чим діяльність благодійних організацій відрізняється від роботи державних установ. Додатково, було виявлено, що лише 18% респондентів готові долучитися до фінансової підтримки "російського фронту". Опитування проводилося онлайн серед 1200 респондентів з різних куточків Росії.
Пропагандисти активно займаються дискредитацією української ініціативності, маніпулюючи економічними аспектами. Вони акцентують увагу на зростанні тарифів в Україні та підвищенні цін на енергоносії, що, в свою чергу, веде до зростання витрат на життя. Це надає їм можливість стверджувати, що українці більше не можуть робити внески. Одним із численних фейків є інформація, що поширюється анонімними телеграм-каналами, про нібито "сексуальну експлуатацію" жінок в ЗСУ. Зокрема, йдеться про те, що командування 44-ї окремої механізованої бригади нібито примушує бійчинь збирати гроші на потреби бригади за допомогою відвертих фотографій, адже, за їхніми словами, "українці давно перестали донатити".
Ще одна аргументація, яку намагаються просувати пропагандисти, полягає у звинуваченні у нецільовому використанні благодійних внесків, стверджуючи, що збори коштів є шахрайськими. Наприклад, деякі фейкові джерела стверджували, що Фонд Сергія Притули оголосив про новий збір, нібито завищивши ціну одного БТР у 2,5 рази.
Але отримавши коментар від організації, ми з'ясували, що на високу ціну бронетранспортерів вплинуло декілька чинників, як-то місце купівлі (Велика Британія), технічний стан, достатня кількість на складах і логістика доставки. А потребу в придбанні саме цих машин погоджували з військовими.
Раніше пропагандисти стверджували, що українські волонтери в умовах російських атак "нахабно збирають кошти", використовуючи людське горе для власного збагачення. Вони намагалися переконати людей, що вкладати гроші в Збройні Сили України та підтримувати волонтерів немає жодного сенсу, оскільки ці фінанси, мовляв, не будуть використані за призначенням.
Дискредитує роботу фондів "Повернись живим" і Фонду Сергія Притули й проросійський блогер Анатолій Шарій. Кожен оголошений ними збір коштів на потреби української армії викликає критику в телеграм-каналі блогера. Шарій пише, що волонтери -- шахраї, які нібито "забувають" купити те, що обіцяли під час зборів. А тих, хто донатить Притулі та Стерненку, проросійський блогер називає "сільськими квочками". Мовляв, лише безграмотні вірять, що приватні особи, як-от Притула чи Стерненко, можуть купити байрактари чи інші товари. Пропагандист також поширює тезу, що українські волонтери організовують свою роботу через фірми-прокладки та відмивають кошти. Хоча і "Повернись живим", і фонд Сергія Притули регулярно звітують про свою роботу в соціальних мережах, і кожен може дізнатися та перевірити роботу фондів.
До речі, інформація про те, як можна зробити пожертви на рахунки самого Шарія, доступна як на його телеграм-каналі, так і на ютуб-каналі. Згідно з його словами, отримані кошти, окрім, можливо, російських, він нібито використовує для підтримки українців. Однак достовірних даних про суми зібраних донатів та їхнє призначення не існує.
Звісно, не фейкові, а реальні випадки шахрайства з донатами існують. Нещодавно, наприклад, волонтерський медичний батальйон "Госпітальєри" повідомив про результати службового розслідування щодо колишньої працівниці фонду, 30-річної Анни Скольбушевської. Вона приблизно пів року збирала гроші нібито на потреби власного екіпажу, однак витрачала їх на подорожі й азартні ігри. Військові звернулися до правоохоронців щодо розтрати грошей. У "Госпітальєрах" закликали донатити лише на рахунок фонду або ж картки людей, перелічені на офіційному сайті батальйону.
Щоб захистити громадян від подібних ситуацій, Міністерство цифрової трансформації розробило освітній серіал, присвячений правильним методам донатів. У цьому серіалі надаються рекомендації щодо перевірки благодійних організацій та волонтерів, використовуючи інформацію з відкритих джерел.
Проте пропаганда використовує стереотипи та намагається переконати людей у тому, що практично всі волонтерські організації займаються "відмиванням грошей". Таким чином, пропагандисти прагнуть підкопати довіру до волонтерських структур і зменшити обсяги підтримки Збройних сил України.
Який результат? Українці продовжують жертвувати. Як і в будь-якій благодійній діяльності, існують часи, коли активність суспільства знижується або, навпаки, зростає. Ці коливання та їх закономірності підтверджуються не лише актуальною статистикою благодійних фондів, але й історичними даними. Наприклад, у 2017 році доцент Запорізького національного університету Ольга Сирцова провела порівняння сплесків допомоги, яку надавали жителі сучасної Запорізької області військовим у періоди 1914–1916 та 2014–2016 років.
"Спільною рисою двох періодів є відсутність заздалегідь продуманої державою логістики надання медичної допомоги пораненим воїнам. Тому виникла необхідність організації військових шпиталів за ініціативи благодійницьких організацій", -- пише Ольга Сирцова.
Поступово й у 1916 році, й у 2016 році держави змогли розв'язати питання допомоги біженцям і пораненим військовим, і в обох випадках залученість волонтерів і благодійників знизилася. Зараз український волонтерський рух перебуває на новому етапі, який почався у 2022 році, і поки що відсутня повна інформація, яка б могла довести зростання, зменшення або його сталість.
Проте російські пропагандисти намагаються впливати на настрої українців, демонструючи, що "все погано", "жодної підтримки армії нема". Однак такі узагальнення, які ґрунтуються на поточних показниках, є або фейками, або спробами маніпулювати інформацією про коливання надходжень на благодійність чи підтримку Сил оборони України.
