Національний банк України найближчим часом має намір прийняти рішення щодо обмеження переказів коштів з однієї картки на іншу.
Національний банк планує до кінця цього тижня (12-18 серпня) розглянути рішення щодо обмеження p2p-переказів для фізичних осіб у рамках боротьби зі схемами "дропів". В установі зазначили, що один "дроп" може пропустити через себе 2-2,5 млн грн за рік.
Ми висвітлювали проблему цих "дропів" не лише як загрозу для державного бюджету, але і як серйозну небезпеку для самих громадян. Віддаючи свої дані, банківську картку або рахунок стороннім особам, ви берете на себе відповідальність за всі дії, що здійснюються з цим рахунком. ... Окрім податкових зобов'язань, такі особи стають співучасниками злочинів, де використовуються їхні рахунки, зокрема для відмивання грошей, фінансування тероризму, ухилення від сплати податків, і на довгі роки псують свою транзакційну історію", - зазначив керівник Нацбанку Андрій Пишний.
Втім, визнав він, попри те, що обмеження мають намір запровадити для протидії діяльності людей, які за винагороду надають зловмисникам доступ до своїх банківських карт та рахунків ("дропів"), НБУ зазнав "шквалу критики та нерозуміння у свій бік".
Один "дроп" за рік обробляє фінансові потоки на суму від 2 до 2,5 мільйонів гривень.
Депутат від партії "Голос" Ярослав Железняк повідомив, що під час засідання тимчасової слідчої комісії (ТСК) з питання "дропів", яке відбулося 13 серпня, представник Національного банку України зазначив, що за рік один "дроп" обробляє 2-2,5 мільйони гривень. При цьому регулятору вдалося закрити 80 тисяч "дропів" усього лише в двох банках за рік, але ця проблема залишається значною.
"Отже, навіть 80 тисяч "дропів", які виявив НБУ, означають, що близько 200 мільярдів гривень проходить через рік за дуже консервативними оцінками. І це лише "дропи" у двох великих банках. ... Втрати податків становитимуть понад 50 мільярдів гривень", - зазначив нардеп, пояснюючи масштаби проблеми."
При цьому він наголосив: часто люди несвідомо стають учасниками такого злочину. Але є й такі, що ходять від банку до банку, щоб відкрити свої рахунки, які потім продають злочинцям.
"Одна картка функціонує кілька місяців до блокування. Проте за цей час зазвичай встигають відкрити ще безліч карток. Часто "дропів" маскують під волонтерів", - поділився Железняк."
Також, за його словами, за інформацією Кіберполіції, схеми з використанням "дропів" застосовуються в різних кримінальних діях у трьох основних напрямках. А саме:
"Був приклад розслідування, коли понад 400 потерпілих (половина - військові) переслали через "дропів" кошти, вкрадені шахраями. Типу, збирали гроші на дрони. У результаті 23 обшуків у Молдові та 13 в Україні затримали людей, які керували через 500 "дропів" мережею шахрайства", - розповів Железняк. Наголосивши: загалом, за даними правоохоронців, Україна втрачає через діяльність "дропів" щонайменше 1 млрд грн на рік.
Більше того, за словами представника, за інформацією СБУ, Росія застосовує схему з "дропами" для фінансування злочинних дій проти України. "Наприклад, таких, як коригувальники вогню", - додав депутат.
Як збираються протидіяти "дропам"
Водночас, як підкреслив народний депутат, для протидії "дропам" готується впровадження "декількох ефективних заходів". Зокрема:
"Це призведе до зростання витрат на обслуговування схеми у 5-8 разів. Зараз ми проводимо консультації з волонтерською спільнотою," - повідомив Железняк.
Як повідомляв OBOZ.UA, нещодавно українські банки ввели обмеження на здійснення транзакцій з MMC-кодом, що позначає "Азартні ігри", використовуючи картковий "кредитний ліміт". В банківському секторі вважають це частиною глобальної стратегії боротьби з нелегальними P2P-переказами, яка включає введення лімітів на кількість і обсяги транзакцій (до 100 тис. грн на місяць).
