Підприємці пропонують посилити заходи з виведення економіки з тіні як альтернативу підвищенню податків і введенню нових - Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА).

Члени Європейської бізнес-асоціації (ЄБА) висловилися за посилення заходів із детінізації економіки з метою збільшення надходжень до державного бюджету, замість запропонованих у законопроєкті № 11416 підвищення податкових ставок і введення нових податків, йдеться на сайті асоціації.

"На думку учасників асоціації, поки уряд не використовує потенціал тіньової економіки складно із розумінням сприймати додаткові податки виключно на білий бізнес. Детінізація може вивільнити додаткові мільярди гривень до державного бюджету", - йдеться в повідомленні ЄБА в понеділок.

Згідно з оцінками дослідження, проведеного Інститутом соціально-економічної трансформації, у 2023 році потенційні втрати бюджету через "тіньову економіку" складають приблизно 400 мільярдів гривень. Зокрема, втрати від контрабанди на кордоні оцінюються в межах 80-150 мільярдів гривень, зарплат у конвертах — 70-110 мільярдів гривень, а контрафакт та нелегальна торгівля завдають збитків на суму 46-51 мільярд гривень.

"Отже, ми прагнемо привернути увагу до великого фіскального потенціалу тіньової економіки. Одночасно хочемо підкреслити, що без реформування митниці, повного перезапуску Бюро економічної безпеки та ефективної діяльності правоохоронних органів успішна боротьба з тіньовою економікою неможлива", - заявили в Європейській Бізнес Асоціації.

Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА) пропонує кілька заходів для збільшення надходжень до державного бюджету. Серед них – підвищення податкового навантаження на азартні ігри, запровадження механізмів для боротьби з ухиленням від оподаткування заробітних плат через фізичних осіб-підприємців (ФОПів), включаючи зарплати в конвертах, посилення контролю за сірими схемами в електронній торгівлі та перегляд оподаткування автомобільного ринку з метою оцінки фіскального ефекту від оподаткування операцій із вживаними автомобілями.

Для того щоб уникнути шкоди для сумлінних користувачів спрощеної системи оподаткування, асоціація пропонує розглянути можливість запровадження диференційованих ставок. Крім того, рекомендується дослідити фіскальний потенціал перегляду неоподатковуваних лімітів імпортних операцій: для товарів у супроводжуваному багажі до EUR500 і для поштових та експрес-відправлень до EUR150, які наразі не підлягають митному оподаткуванню та ПДВ.

Однією з пропозицій є оцінка впливу підвищення ставки ПДВ не лише з погляду фіскальних результатів, але й з урахуванням його довгострокового та середньострокового впливу на економіку України.

Окрім цього, представники бізнесу вважають за необхідне провести оптимізацію державних бюджетних витрат і переглянути окремі статті державних видатків.

"У спільноті підкреслили важливість оптимізації державних видатків, які спрямовані на фінансування важливих для суспільства програм, що сприяють економічному розвитку та посиленню обороноздатності".

Асоціація наголосила, що ці заходи повинні мати тимчасовий характер.

Водночас під час дискусії ЄБА з головою парламентського комітету з питань податкової та митної політики Данилом Гетманцевим і заступницею міністра фінансів Світланою Воробей щодо терміну введення заходів виникли розбіжності: асоціація пропонувала запровадити їх на фіксований період - один рік, а представники держорганів схиляються до введення цих заходів до кінця воєнного стану плюс певний фіксований період.

Також асоціація виступає проти податку з обороту. Її аргумент - для деяких компаній з низькою рентабельністю таке податкове навантаження буде непідйомним, оскільки воно вдарить по конкурентоспроможності українських компаній як на міжнародних ринках, так і на внутрішньому, адже 1% з обігу застосовуватиметься на кожному етапі виробництва. Одночасно наголошується, що сам бізнес виступає категорично проти оборотного податку в поєднанні з податком на прибуток і ПДВ для юридичних осіб без спрощень порівняно зі спрощеною системою.

"У Європейській Бізнес Асоціації (ЄБА) пояснили, що для мобільних операторів податкове навантаження, яке збільшиться на 5% від обороту, фактично становитиме 12-13%. Для автодилерів збільшення на 15% призведе до реальних 17% від обороту, що робить подальший бізнес з продажу нових авто недоцільним. А для ювелірних виробів додаткові 30% від обороту повністю знищують рентабельність цього бізнесу."

Асоціація висловила зауваження щодо механізму справляння авансових платежів для сфери роздрібної торгівлі паливно-мастильними матеріалами з податку на прибуток, зокрема щодо можливості заліку в рахунок майбутніх періодів.

Повідомляється, що ЄБА не підтримує збільшення податків на легальні зарплати без дієвої боротьби з використанням схем ухилення від оподаткування зарплат, зокрема за допомогою зловживання спрощеною системою.

Також асоціація заперечує проти надання місцевим органам влади права встановлювати необмежене значення мінімальної бази для ПДФО і норм щодо інвентаризації під час перевірок у строки, визначені ревізорами через високі корупційні ризики.

Говорячи про запровадження нових податків, у ЄБА наголосили, що акциз на солодкі напої без перехідного періоду може значно нашкодити компаніям, що спричинить витрати на налагодження програмних рішень і вплине на довгострокові договори за фіксованими цінами, оскільки ставку податку запропоновано втричі вищою за європейську. В асоціації вважають, що більш доцільно буде розробити окремий законопроєкт про акциз на солодкі напої та детально доопрацювати його з представниками бізнесу.

Асоціація також виступає проти змін у підходах до оподаткування резидентів "Дія.Сіті", оскільки це може підірвати довіру інвесторів до держави через невиконання зобов'язань щодо стабільного податкового режиму та фіксованих ставок податків на період 25 років.

Під час діалогу з представниками бізнесу заступниця міністра фінансів підкреслила, що підвищення податків є вимушеним заходом, який дозволяє найшвидше залучити кошти до державного бюджету. Воробей пояснила, що зростання оборонних витрат вимагає збільшення внутрішніх податкових і неподаткових надходжень. Вона також зазначила, що Міністерство фінансів готове до обговорень і внесення змін до запропонованої концепції підвищення податків, за умови збереження необхідної суми додаткових податкових надходжень.

Як було зазначено, 18 липня у Верховній Раді зареєстрували урядові законопроєкти щодо внесення змін до державного бюджету на 2024 рік, зокрема для фінансового забезпечення сектору безпеки та оборони (№11417), а також поправки до Податкового кодексу й інших законів, які стосуються особливостей оподаткування під час воєнного стану (№11416). Останній документ передбачає збільшення податкових надходжень на 125 мільярдів гривень у поточному році та на 341,9 мільярда гривень у наступному.

Як повідомлялося, 18 липня Кабмін вніс до Ради законопроєкт №11416 про поправки до Податкового кодексу України, яким запропоновано підвищити ставки військового збору з доходів фізосіб із 1,5% до 5% (оцінка додаткових доходів приблизно 45,5 млрд грн) та сплата його ФОПами в розмірі 800 грн на місяць (2,3 млрд грн), а також запровадження військового збору для юросіб і ФОПів 3-ї групи в розмірі 1% доходу (50,5 млрд грн).

Також запропоновано підняти або запровадити, де це ще не зроблено, військовий збір у розмірі 5% на мобільний зв'язок (0,9 млрд грн), придбання банківських металів (0,02 млрд грн) та нерухомості (за виключенням одного об'єкта на рік) (1,2 млрд грн). Крім того, збір у розмірі 15% буде застосовуватися до купівлі легкових автомобілів для їхньої першої реєстрації в Україні (10,2 млрд грн), а також 30% - на придбання ювелірних виробів, що сплачуватиметься роздрібними продавцями (0,14 млрд грн).

Законопроєкт уже розкритикували 13 аналітичних центрів, Американська торговельна палата в Україні (AmCham), Торгово-промислова палата України. (UCCI), засновник Ajax Systems Олександр Конотопський, співзасновник monobank Олег Гороховський, а також оператори мобільного зв'язку lifecell і Vodafone Україна, Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ), Спілка українських підприємців (СУП) і бізнес-спільнота Board.